Головна » 2010 » Грудень » 21 » 11 Основні положення філософії у творчості Арістотеля.doc
21:01
11 Основні положення філософії у творчості Арістотеля.doc

Арістотель (384-322 рр. до н.е.)

 

Арістотель (384-322 рр. до н.е.) — найвидатніший філософ античності, учень Платона. Основні положення філософії Арістотеля найбільш повно викладені у праці «Метафізика». Через всю цю працю проходить критика вчення Платона про ідеї, а також аналізуються питання про предмет філософії, її основні проблеми, категорії філософії.

На противагу релігійній спрямованості філософії Платона з її вірою в ідеальний потойбічний світ Арістотель розвивав емпіричні погляди на проблему буття. На відміну від Платона він заперечував самостійне існування загальних понять — ідей. За Платоном, ідеї — сутності матеріальних речей, що існують поза цими речами. Арістотель же вважав, що неможливо, щоб сутності речей перебували в особливому світі, окремо від самих речей. А тому реальні тільки самі речі. Лише матеріальний світ існує, а окремих від нього ідей нема. Реальні самі речі, які можна пізнати емпіричним, досвідним і чуттєвим шляхом.

 Саме про реальні речі люди і створюють загальні поняття. Тим самим Арістотель відкидає основи системи платонівського ідеалізму.

Але в більш пізніх роботах Арістотель частково повернувся до признання платонівських ідей як першооснови світу. Кожна річ, за Арістотелем має матерію (яка є лише можливістю виникнення і розвитку речі) і форму (яка є причиною, дієвою силою). Саме форма перетворює: можливість речі у її дійсність, бо матерія сама по собі інертна, пасивна. Розвиток природніх явищ — це безперервний процес оформлення матерії. Усе в світі підкоряється найвищій меті — кінцевій причині, яку Арістотель назвав «формою усіх форм», першопричиною і першодвигуном всього — це Світовий Розум.

Найдосконалішою істотою матеріального світу Арістотель вважає людину, в якій, як і у будь-якому предметі цього світу, слід бачити поєднання «матерії» та «форми». «Матерія» людини — це її тіло, «форма» — її душа. Як «матерія» тіло — це можливість душі. Але й душа повинна мати як найвищий елемент, так і елемент нижчого ступеня. Найвищий елемент душі — розум. Це остання дійсність, вона виникає з найнижчих функцій душі як із можливості.

Арістотель ніби синтезував знання, накопичені в античному світі. Він зробив значний внесок не тільки у розвиток філософії, а й логіки та інших галузей наукового пізнання. Вперше Арістотель ставить питання про класифікацію наук. Постановка даної проблеми була великим завоюванням давньогрецької філософії. Наукове її розвязання стало можливим лише в ХІХ-ХХ ст.

Арістотель був також одним їз засновників психології. У свояму трактаті "Про душу" він розглядає питання сприйняття, пам’яті, душі.

Значний інтерес викликають суспільно-політичні  погляди Арістотеля. Коло його інтересів не обмежується розглядом проблем філософії, логіки, психології, космології, фізики. Він вперше аналізує форми вартості,  зробивши, такий чином, внесок у розгляд економічних відносин у суспільстві.

Переглядів: 2053 | Додав: RepGYRY | Рейтинг: 1.7/3
Всього коментарів: 0
avatar