Закон "заперечення заперечення”

Розвиток, що здійснюється повсюдно завдяки виникненню і розв'язанню суперечностей, являє собою процес, у ході якого відбувається оновлення предметів і явищ, що розвиваються. Оскільки розвиток є якісне оновлення систем, остільки він здійснюється як відмирання старого і народження нового; цей перехід якості до іншої і виступає як заперечення першого другим. Розвиток, отже, здійснюється як поступова зміна відмінних ступенів, зв'язаних один з одним так, що одна є запереченням другої.

Будь-який процес розвитку, однак, не вичерпується одним запереченням. Він скрізь здійснюється як ланцюг суперечностей, що йдуть одна за одною. Закономірний зв'язок між ними, як і загальний напрямок, результат розвитку і його форма, що мають своєю основою розв'язання суперечностей, виявляються саме в подвійному запереченні - запереченні заперечення. Сутність заперечення заперечення а найзагальнішому вигляді можна сформулювати так. Будь-яка система, явище, предмет, розвиваючись до кінця шляхом взаємодії кількісних і якісних змін, виникнення і розв'язання суперечностей, проходить ряд поступових етапів, що виражають нездоланність нового в процесі розвитку, його спіралеподібний характер, який виявляється в повторенні на вищій стадії розвитку деяких рис вихідного ступеня загального циклу змін. Діалектичне заперечення заперечення виражає а/ повторюваність у розвитку, але на новому,   більш високому ріпні, б/ синтез того цінного, позитивного, що було набуто на попередніх стадіях розвитку; в/ ніби повернення до вихідного пункту.

Принцип "заперечення заперечення" характеризує, отже, загальну тенденцію, основну спрямованість процесу розвитку. Його необоротність. Він показує, що розвиток є процесом, у якому злиті і поступальність, і рух вперед, і відносна повторюваність. Єдність цих тенденцій дає змогу уявити загальну спрямованість процесу розвитку у вигляді складної кривої - спіралі, яка дає можливість висвітлити не тільки такі риси розвитку, як поступальність і повторюваність, а й такі, як циклічність, висхідний характер розвитку, ніби повернення до вихідного пункту.