Головна » 2010 » Грудень » 21 » 54. Роль практики в пізнанні.
20:34
54. Роль практики в пізнанні.

Роль практики в пізнанні.

Корінна проблема філософської теорії пізнання - з'ясувати місця і ролі суспільної практики у пізнавальному процесі. У широкому смислі під практикою розуміється вся матеріальна, прєдметно-чуттєва діяльність людей, спрямована на перетворення природи і суспільних відносин. Діючи своїми природними й штучними знаряддями, людина діє на речі й явища об'єктивного світу, змінюючи й освоюючи їх з метою задоволення своїх потреб. Практика, однак, багатогранна, вона охоплює всі предметні форми людської життєдіяльності. Структуру її становлять: а/ праця, матеріально-виробнича діяльність /це головне, нове в практиці/; і сторична, соціально-перетворююча діяльність; в/ наукові експерименти. Будучи специфічно людського діяльністю, практика відрізняється суспільним характером: являє собою перетворюючу діяльність не індивіда чи групи людей, а людства, в цілому порогом всього його історичного розвитку.

Роль суспільної практики в пізнавальному процесі дуже різноманітна, але основними її функціями є три. По-перше, практика служить основою пізнання, вихідним пунктом і рушійною силою його розвитку. Всі наші знання прямо чи опосередковано базуються на практичній діяльності: остання стимулює рух пізнавального процесу, визначає завдання, що стоять перед ними. По-друге, практика виступає як сфера реалізації здобутих людських знань. Личина пізнає світ не самих знань, а для того, щоб використати їх в практичній діяльності. По-третє, практика є об'єктивний критерій істини: саме вона дає змогу встановити достовірність наших знань, відповідність їх об'єктивній дійсності. І хоч практика не може повністю підтвердити чи спростувати яке-небудь людське уявлення, вона разом з тим не дає перетворитися йому в "абсолют". Будучи історично обмеженою, практика невпинно розвивається. А тому неможливе для неї на одному рівні розвитку стає можливим на іншому, вищому. Важливо також підкреслити недопустимість спрощеного розуміння ролі практики, протиставлення їй теорії, сповзання на позиції так званого практицизму, ігноруючи теоретичні знання. Нині, коли зросла підносна самостійність розвитку науки, роль теорії особливо велика, адже сьогодні вона стала невід'ємним компонентом самої практичної діяльності. Діалектика взаємовідношення теорії і практики і сьогодні полягає в тому, що саме практиці, як завжди, належить примат над теорією, але й теорія не залишається пасивною по відношенню до практики: узагальнюючи результати її, теорія збагачує і спрямовує практичну діяльність людей.


 


Переглядів: 5373 | Додав: RepGYRY | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar