01:57 Ц5Д Дипломна робота, деревообробка, охорона праці, навколишнє середовище. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
Метою дипломного проекту є модернізація механізму налаштування криглопилкового верстата Ц5Д-8, а метою даного розділу диплому являється вивчення й вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких відбувається праця робітника. Дослідження й виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин, дозволяють створити безпечні й сприятливі умови для праці людини. Комфортні й безпечні умови праці − один з основних факторів, який впливає на продуктивність і безпеку праці, здоров'я працівників.
6.1 Технічні рішення щодо експлуатації об'єкта
6.1.1 Технологічний процес та обладнання з позиції безпеки праці
Верстат Ц5Д-8 встановлений на бетонній станині з вібропоглинаючими подушками. Робочим органом верстата є дискові пили: які встановлюються на пилковому валу. Максимальна кількість пилок встановлених на верстаті складає 5 штук: дві пилки закріплені нерухомо, а решта закріплені за допомогою втулки і можуть переміщатись. Пилковий вал приводиться в дію за допомогою клинопасової передачі від електродвигуна встановленого поряд з верстатом . Також, даний верстат оснащений автоматичним механізмом подачі заготовок. Виконується це за допомогою п'яти рифлених вальців, які приводяться в дію трьохшвидкісним електродвигуном, що через пасову ланцюгову та зубчасту передачу передають зусилля на вальці. Для запобігання травмування робітників та уникнення поширення шкідливих факторів на верстаті встановлено захисні кожухи на вузлах, які обертаються, огороджуючи робочі інструменти та механізми подачі. Наявні блокування огородження за допомогою кінцевих вимикачів таким чином, що при знятті огородження розмикається контакт вимикача, який включений в систему електроживлення двигуна. Всі захисні кожухи з внутрішньої сторони пофарбовані в жовтий колір (сигнальний), а з зовнішньої сторони нанесений знак безпеки (рівносторонній трикутник жовтого кольору з вершиною доверху в чорній рамці і знаком оклику посередині). Під знаком встановлена таблиця з написом «При ввімкненому верстаті не відкривати». Також на верстаті встановлений противикідний пристрій, який перешкоджає викиданню обробляємої заготівки назад та унеможливлює таким чином травмуванню робітника. Керування верстатом здійснюється за допомогою кнопок. Органи керування верстата розміщені так, щоб користування ними було зручним, не призводило до затискання та наштовхування руки на інші органи, частини верстата і повністю унеможливлювало випадкову дію на ці органи. Також слід відмітити, що під час обробки заготівок утворюється стружка та деревний пил, які забруднюють робочі поверхні верстата і різального інструмента, а також потрапляють на поверхні та в повітря робочої зони. Тому в зоні процесу різання під’єднана аспіраційна система. Робоче місце робітника обладнане інструментальною тумбочкою і дерев’яним підставником, а для видалення стружки з верстата застосовують спеціальні гачки і щітки. Кожний верстат, крім інвентарного номера, повинен мати: — список працівників, які мають право виконувати роботу на ньому; — табличку із зазначенням особи, відповідальної за його технічний стан та безпечну експлуатацію; При виникненні небезпеки для здоров'я й життя необхідно покинути небезпечну зону, попередивши працівників, що знаходяться поблизу неї. Не проводьте ремонт, не усувайте несправності в аварійній ситуації, не зупинивши верстат. Після ав арійної зупинки і при повторному запуску верстат повинен бути звільнений від заготовок та деталей. В аварійних ситуаціях необхідно дотримуватись заходів які б запобігали нещасним випадкам: не торкатись проводів, металевих частин технологічного обладнання при підозрі появи електричної напруги на ньому або пошкодженні проводів; не підходити близько до небезпечних механізмів, технологічних матеріалів тощо. У разі нещасного випадку, у першу чергу, усунути небезпечний фактор, відключити електроенергію, зупинити механізми, що рухаються і т.п., надати потерпілому першу (долікарську) допомогу і відправити потерпілого в медичний заклад. По можливості, зберігати до розслідування на робочому місці обстановку й стан обладнання такими, якими вони були на момент випадку (якщо це не загрожує життю й здоров'ю оточуючих і не порушує безперервність технологічного процесу). Основними заходами, які зменшують або попереджають травматизм при роботі на дільниці є автоматизація або механізація технологічного процесу. Працівник не повинен мати медичних протипоказань щодо роботи на деревообробному верстаті згідно з НПАОП 20.0-1.02-05 [10]. До виконання робіт на деревообробних верстатах допускаються особи, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання та одержали посвідчення на право виконання робіт. До самостійного виконання робіт допускаються особи, які пройшли стажування протягом 2-15 змін під керівництвом бригадира (майстра) або досвідченого працівника. Під час роботи на деревообробних верстатах верстатник забезпечується спецодягом, спецвзуттям та іншим згідно з нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівників деревообробної промисловості НПАОП 20.0-3.10-05 [11]. Перед початком роботи на верстаті необхідно перевірити справність устаткування, пристосувань інструмента, огорож, захисного заземлення, вентиляції. Підходи до робочого місця та проходи не повинні бути захаращені. При обробці на верстаті довгих деталей (більше довжини робочого стола) необхідно обладнувати ззаду й спереду верстата спеціальні пристрої у вигляді опорних столів із роликами. Робітник повинен: виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктований, не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки, не допускати присутності на своєму робочому місці сторонніх осіб, знати розташування медичної аптечки та вміти надавати потерпілому першу долікарську допомогу при нещасному випадку, знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися, користуватися за призначенням спецодягом та засобами індивідуального захисту, в ході проведення ремонту приділяти особливу увагу перевірці і відновленню працездатності запобіжних і захисних пристроїв. Очищення, змащення, регулювання й ремонт верстатів здійснюйте тільки після повної їх зупинки. Правильне визначення площі дільниці визначає правильну організацію робочого місця згідно з науковою організацією праці. Завдяки цьому зменшується втомленість працюючих і зменшується можливість травматизму. На верстатах з обертовим різальним інструментом не допускається робота в захисних рукавицях. Рукави спецодягу мають бути застібнутими. Разом з технічними, організаційними й іншими заходами, що стосуються збереження здоров'я й підвищення працездатності робітників, значна увага повинна приділятися медичним профілактичним заходам. До таких заходів відноситься:
В якості лікувально-профілактичних заходів передбачено попередній та періодичний (не рідше одного разу на рік) медогляди працівників цеху, заборону допуску до вібраційних робіт осіб, молодших 18 років та таких, що мають відповідні проти покази в стані здоров’я, лікувальну гімнастику та масаж рук.
6.1.2Технічні рішення з електробезпеки
На багатопилковому верстаті Ц5Д-8 встановлені два асинхронні електро двигуни з коротко замкнутим ротором в пилозахисному виконанні. Від перегріву двигун захищений тепловим реле. Для запобігання електротравматизму при переході напруги на нормально не струмопровідні елементи електроустаткування використовується захисне заземлення. Підключення до трифазної 380 В мережі живлення здійснюється за допомогою силових дротів які підводяться до трансформатора знизу. Підвід силового кабелю до верстата здійснюється у трубках, що унеможливлює механічні пошкодження цих мереж. Використовується захисне блокування в трансформаторі та у щитку верстата. Здійснюється це за допомогою кінцевих вимикачів, які унеможливлюють одночасну роботу верстата при відкритих дверцях у трансформатора та щитка. На трансформаторі встановлені засоби орієнтації: написи, таблички, попереджувальні знаки. Для полегшення роботи електро-технічного персоналу використовується різнокольорова ізоляція провідників окремих електросхем. Ізоляція струмопровідних елементів відповідно із вимогами нормативів (опір основної ізоляції не менше 1 кОм на 1 В напруги) Захисні огородження мають механічне та електричне блокування за допомогою кінцевих вимикачів, електричні контакти яких при відкриванні огороджень розмикають ланцюг живлення силового електродвигуна Виконуємо розрахунок штучного заземлюючого пристрою, зовнішній контур якого складається з горизонтальних заземлювачів. Вихідні дані:
Глибина закладання заземлювачів діаметр заземлювача Відстань між заземлювачами Відстань між заземлювачами = 5 м
Розв’язок. Накреслити схему заземлюючого пристрою (рис.6.1).
Рисунок 6.1 - Схема розміщення захисного заземлення: 1 – заземлювач; 2 – з’єднувальна стрічка Визначаємо - допустиме (нормальне) значення опору розтіканню струму в заземлювальному пристрої мережа до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю Ом. Визначаємо - наближене значення питомого опору глини, що рекомендується для розрахунку. За табл.5.1 [12] приймаємо Ом·м. Визначаємо - коефіцієнт сезонності для ґрунту нормальної вологості для даної кліматичної зони ІІ для вертикального заземлення довжиною . За табл.5.3 [13] приймаємо . Визначаємо - розрахунковий питомий опір ґрунту для горизонтальних заземлювачів.
. Визначаємо - відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача (рис. .1),м:
Визначаємо - опір розтіканню струму в одному вертикальному заземлювачі, Ом:
Визначаємо - теоретичну кількість вертикальних заземлювачів без врахування коефіцієнта використання , шт.:
Приймаємо Визначаємо (з табл 5.4) [14] - коефіціент використанн вертикальних заземлювачів. Визначаємо - необхідна кількість вертикальних заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання, шт.:
Приймаємо Визначення розрахунковий опір розтіканню струму в вертикальних заземлювачах при без врахування впливу з'єднувальної стрічки, Ом:
Отже для ефективного заземлення необхідно один вертикальний заземлювач діаметром 30 мм, довжиною 5 м.
6.2 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії
6.2.1 Повітря робочої зони
Для виконання норм ДСН 3.3.6.042-99 [15] у цеху передбачені такі заходи по підтриманню параметрів мікроклімату : у холодну пору року застосовується обігрів цеху за допомогою радіаторів, також встановлені подвійні вікна, що зменшують відтік теплого повітря з цеху. В теплу пору року передбачені системи вентиляції. При різанні на верстаті утворюється стружка та деревний пил, що призводить до запиленості. За відсутності засобів захисту запиленість повітряного середовища в зоні дихання верстатника під час різання не може перевищувати гранично допустиму концентрацію (ГДК) 6 мг/ згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [16]. Тому для відведення стружки та пилу з зони різання використовується аспіраційна система. Оскільки роботи, які виконуються на верстаті, належать до середньої категорії важкості II б, то згідно ДСН 3.3.6.042-99 [15] параметри мікроклімату повинні відповідати наступним санітарно гігієнічним вимогам (табл. 6.1).
Таблиця 6.1. – Параметри мікроклімату
6.2.2 Виробниче освітлення
У цеху, де розміщено верстат, наявне бокове природне освітлення та комбіноване штучне освітлення. Природне освітлення представлено бічним двостороннім, що здійснюється через світлові прорізи в стінах. Таке виконання забезпечує рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні і навколишніх предметах. Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, то для забезпечення відповідних вимог закону використовується суміщене освітлення поєднання штучного зі природнім Нормативні значення коефіцієнт природної освітленості (КПО) визначаються ДБН В.2.5-28-2006 [17]. На дільниці, де встановлений верстат, найменша освітленість робочих поверхонь згідно вимогам ІV розряду зорової роботи (розпізнавання найменших розмірів об’єктів в межах 0,5...1,0 мм).Для забезпечення потрібної освітленості у цеху передбачине комбіноване штучне освітлення це заберпечується поєднанням загального і місцевого освітлення. Згідно ДБН В.2.5-28-2006 [17] для даного розряду зорової роботи слід забезпечити 400 лк, 200 лк загального, та місцеве 200 лк, що в сумі складає 400лк та відповідає вимогам.
6.2.3 Виробничий шум та вібрації
Основними причинами шуму круглопилкових верстатів є аеродинамічні збурення повітряного середовища в зоні зубчастого вінця, коливні процеси пилкового диска, коливання перерізуванних волокон і всієї маси деревини, що розпилюється. Основним джерелом шуму в режимі пиляння є коливання волокон деревини при їх перерізанні. В цьому випадку вібрація пилкового диска являє собою складний, нестаціонарний в часі і обмежений за амплітудою (шириною пропилу) коливний процес. Рівень шуму круглопилкових верстатів залежить не лише від зазначених вище чинників, але і від фази процесу розпилювання деревини. У початковий період розпилювання через великий ступінь свободи поперечної вібрації пилкового диска рівень шуму, що генерується верстатом, буде максимальним. Надалі в процесі входження пилкового диска в пропил апмлітуда його коливань обмежується шириною пропилу і за рахунок цього зменшується рівень випромінюваного шуму Робочим органом верстата є пилковий вал, на котрому встановлюється декілька пилкових дисків. В робочому контакті з оброблюваною деревиною знаходяться кілька зубчастих вінців пилкових дисків, через що рівень значно вищий ніж в однопилкових. Шийки пилкового вала обертаються в підшипниках, закріплених на станині. У приводі пилкового вала відсутній редуктор, а зв'язаний з двигуном за допомогою пасової передачі. Це зменшує рівень шуму верстата в режимі ненавантаженого ходу. Основними заходами, які захищають працюючих від шкідливих дій шуму і вібрацій є установка верстата на вібро опори, а також своєчасне обслуговування рухомих частин верстата. Допустимий рівень шуму в приміщеннях, в тому числі і цехах по ДСН 3.3.6.037-99 [18], становить 80 дБА. При виникненні перевищення рівня шуму необхідно дотримуватись наступних методів зменшення рівня шуму: вчасно змащувати рухомі вузли верстата, балансувати вузли які мають обертовий рух, проводити вчасну заміну підшипників, личкування корпусу шумопоглинаючими плівками, індивідуальний захист для робітника у вигляді шумозахисних навушників. За допомогою цих заходів досягнемо зменшення рівня звукового тиску.
6.3 Безпека в надзвичайних ситуанціях
6.3.1 Організаційно технічні рішення забезпечення пожежної безпеки
Встановлений верстат в цеху є віддаленим від інших цехів даного підприємства. Цех відноситься до категорії В – пожежонебезпечних згідно НАПБ Б.03.002–2007 [19]. Зона місцезнаходження верстата за вибуховою і пожежною небезпекою відноситься до класу П-ІІа згідно НПАОП 40.1-1.32.01 [20]. Пожежною небезпекою в даному верстаті є ймовірність загоряння електродвигунів. Щоб цього не сталося, потрібно дотримуватись норм та правил пожежної безпеки, не допускати перегріву електродвигунів, систематично очищати їх від пилу, перевіряти справність електропроводки. У випадку аварійної ситуації (появі сторонніх шумів, іскріння електрообладнання, запаху горілого, диму, появі електричної напруги на деталях, підвищеному нагріванні поверхні підшипників, редукторів, інших частин машин, порушенні цілісності захисних пристроїв верстатів тощо) зупиніть роботу верста в порядку, передбаченому експлуатаційною документацією. В цеху передбачені первинні засоби пожежогасіння згідно НАПБ Б 03.001 – 2004 [21] в цеху наявний порошковий вогнегасник, так як він є найбільш універсальним і ним можна гасити електроустаткування що знаходиться під напругою до 10000 В. Для зручності використання він не повинен бути тяжким, тому передбачений порошковий вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини 6 кг. Так як цех в нас має площу 650 , необхідна кількість 16 шт. вогнегасників, що відповідає нормам НАПБ Б 03.001 – 2004[21]
6.4 Охорона навколишнього природного середовища
Законодавство України у сфері поводження з відходами регламентує роботи, які виконують спеціалісти підприємства − це інвентаризація, паспортизація, нормування відходів. Крім того, поводження з відходами – це аспект бухгалтерського і податкового обліків, зокрема багато небезпечних відходів є об’єктами для обчислення та сплати збору за розміщення відходів. Для вирішення проблем, пов’язаних з відходами виробництва, слід організувати виконання низки робіт, зокрема:
Ці роботи, що виконуються в межах чинних законодавчих і нормативних актів, є послідовними етапами, кожен з яких пов’язаний і обумовлений попереднім. Належний облік відходів, обчислення відповідних зборів до бюджету, виконання вимог постанови кабінету міністрів України (ПКМУ) №2034 від 01.11.1999 р., якою затверджено «Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів», можуть бути налагоджені у разі запровадження на підприємстві системного підходу в питаннях щодо утворення відходів на підприємстві та поводження з ними (проведення інвентаризації та ідентифікації відходів виробництва і споживання, розробка паспортів відходів і реєстрових карт об’єкта утворення відходів, розрахунки нормативів утворення відходів, ведення журналів первинного обліку і поточний контроль за утворенням кожного виду відходів). Для організації роботи на підприємстві щодо утворення відходів та поводження з ними може бути рекомендований такий схематичний план дій. I Ідентифікація відходів за видами діяльності ІІ. Ідентифікація відходів за класами небезпеки ІІІ. Паспортизація відходів ІV. Поводження з відходами V. Первинний облік відходів За погодження з управлінням охорони навколишнього природного середовища низку відходів підприємство може самостійно утилізувати власноруч (наприклад, деревні відходи), проте специфічні відходи (зокрема, акумулятори, люмінесцентні лампи, мастила, шини) повинні утилізовувати лише спеціалізовані підприємства, які мають на те відповідні дозволи. Діяльність служб підприємства, пов’язана з реєстрацією і обліком утворення, переміщення, складування, передавання, утилізації тощо відходів підприємства є важливою складовою роботи з охорони навколишнього природного середовища, оскільки відходи підприємства здебільшого є потенційними забрудниками довкілля. Робота щодо організації поводження з відходами на підприємстві повинна починатись ще на етапах проектування підприємства (наприклад, передбачення складських приміщень (майданчиків) для тимчасового зберігання відходів), виробничих процесів (наприклад, різновиди очікуваних відходів на етапах випуску готової продукції), організації життєдіяльності працівників тощо. Далі, під час формування штатного розпису, слід передбачити, служби які займатимуться організаційно-методичною роботою із захисту довкілля.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |