Головна » 2016 » Січень » 26 » ПАРК 7 охорона праці, деревообробка, дипломна робота, курсова робота
02:22
ПАРК 7 охорона праці, деревообробка, дипломна робота, курсова робота

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

 

Метою дипломного проекту є модернізація механізму подачі верстата ПАРК – 7, а метою даного розділу диплому являється вивчення й вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких відбувається праця робітника. Дослідження й виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин, дозволяють створити безпечні й сприятливі умови для праці людини. Комфортні й безпечні умови праці − один з основних факторів, який впливає на продуктивність і безпеку праці, здоров'я працівників.

Були визначені наступні цілі даного розділу дипломного проекту.:

  • нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
  • навчання персоналу безпечним методам роботи;
  • контроль безпеки виконання робіт;
  • контроль за дотриманням оптимальних режимів праці й відпочинку         пра­цюючих;
  • контроль за забезпеченням працюючих індивідуальними й колективними засобами захисту відповідно до встановлених нормативів;
  • контроль за лікувально-профілактичним і санітарно-побутовим обслугову­ванням працівників.

В проекті передбачено вдосконалення механізму подачі, заміни деяких морально застарілих вузлів даного механізму на сучасні, більш досконаліші та надійніші для даного виробничого процесу. Удосконалення включає в себе розроблення принципово нової кінематичної схеми з проведенням відповідних розрахунків. Модернізація верстата включає в себе заміну старого електродвигуна новим, більш економним та надійнішим, а також встановлення електронного перетворювача, який дасть змогу регулювання частоти обертання двигуна.

 

 

  1. Виробничий процес та обладнання з позиції безпеки праці

 

  1.  Характеристика устаткування та умов його експлуатації

 

Верстат ПАРК 7 встановлений на бетонній станині з вібро-поглинаючими прокладками.

Робочим органом верстата є чотири збірні фрези: дві горизонтальні та дві вертикальні. Кожна з фрез має привід від власного електро двигуна. Також, даний верстат оснащений автоматичним механізмом подачі заготовок. Привід механізму подачі і налагодження здійснюється мотор - редукторами. З точки зору техніки безпеки, таке виконання найбільш безпечне для робітників, так як немає передавальних механізмів, а також муфт, які можуть травмувати робітника. Тип двигуна полезахисний, фланцевий, що достатньо для надійної його експлуатації в умовах деревообробного цеху. Також слід відмітити, що під час фрезерування заготівок утворюється стружка та деревний пил, які забруднюють робочі поверхні верстата і різального інструмента, а також потрапляють на поверхні та в повітря робочої зони. Тому в зоні процесу фрезерування під’єднана аспіраційна система.

Керування верстатом здійснюється за допомогою кнопок. Органи керування верстата розміщені так, щоб користування ними було зручним, не призводило до затискання та наштовхування руки на інші органи, частини верстата і повністю унеможливлювало випадкову дію на ці органи. Згідно з ГОСТ 27472-87 [10] діаметр кнопки призначеної для великого пальця складає 18 мм. Кнопка вимикача має чорний колір та розміщена на 30 мм нижче кнопки «стоп», яка має червоний колір.  Довжина робочого ходу - 5 мм.

Робоче місце робітника обладнане інструментальною тумбочкою і дерев’яним підставником, а для видалення стружки з верстата застосовують спеціальні вмонтовані в верстат шнекові і магнітні транспортери, а також спеціальні гачки і щітки.

На  верстат передбачена технічна документація (паспорт, інструкція з експлуатації), де відповідно до вказівок заводу-виробника описують організоване поточне технічне обслуговування і ремонт устаткування з реєстрацією такого у експлуатаційній документації. Монтаж та ремонт виконується відповідно до проектної документації, розробленої у встановленому порядку, яка в свою чергу відповідає вимогам заводу-виробника.

Встановлений верстат в цеху є віддаленим від інших цехів даного підприємства. Цех відноситься до категорії Б – пожежонебезпечних згідно НАПБ Б.03.002–2007 [11]. Зона місцезнаходження верстата за вибуховою і пожежною небезпекою відноситься до класу П-ІІ згідно НПАОП 40.1-1.32.01 [12].

Пожежною небезпекою в даному верстаті є ймовірність загоряння електродвигунів. Щоб цього не сталося, потрібно дотримуватися норм та правил пожежної безпеки, не допускати перегріву електродвигунів, систематично очищати їх від пилу, перевіряти справність електропроводки. 

Цех освітлюється як природними так і штучними джерелами освітлення, що створює максимально сприятливі умови праці для робітників.  Процес, який протікає у верстаті - це фрезування заготівки за допомогою фрез, на верстаті їх встановлено 4 штуки. Отже з точки зору охорони праці, цей процес є досить небезпечним, оскільки фрези мають достатньо велику швидкость обертання і у разі потрапляння кінцівок призведе до травм, процес супроводжується виділенням стружки та пилу, а також супроводжується шумом та вібрацією. 

Відвід стружки, яка утворюється під час фрезування, відводиться назовні за допомогою аспіраційної установки. Верстат працює в автоматичному режимі під час фрезерування заготівок, тому найбільшу увагу, з точки зору безпечної його роботи, вимагають системи управління та електрозахисту та подачі заготівок .

 

  1.  Заходи щодо забезпечення безпеки праці під час експлуатації устаткування

 

Основними заходами, які зменшують або попереджають травматизм при роботі на дільниці є автоматизація або механізація технологічного процесу.

Перед початком роботи на верстаті необхідно перевірити справність устаткування, пристосувань інструмента, огорож, захисного заземлення, вентиляції. Підходи до робочого місця та проходи не повинні бути захаращені. Робітник повинен:  виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку,  виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктований, не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки, не допускати присутності на своєму робочому місці сторонніх осіб, знати розташування медичної аптечки та вміти надавати потерпілому першу долікарняну допомогу при нещасному випадку, знати розташування первинних засобів пожежегасіння та вміти ними користуватися, користуватися за призначенням спецодягом та засобами індивідуального захисту,  в ході проведення ремонту необхідно приділяти особливу увагу перевірці і відновленню працездатності запобіжних і захисних пристроїв.

Для запобігання травмування робітників та уникнення поширення шкідливих факторів на верстаті встановлено захисні кожухи на вузлах, які обертаються, огороджуючи робочі інструменти та механізми подачі. Передбачене блокування огородження за допомогою кінцевих вимикачів таким чином, що при знятті огородження розмикається контакт вимикача, який включений в систему електроживлення двигуна. Всі захисні кожухи з внутрішньої сторони пофарбовані в жовтий колір (сигнальний), а з зовнішньої сторони нанесений знак безпеки (рівносторонній трикутник жовтого кольору з вершиною доверху в чорній рамці і знаком оклику посередині). Під знаком встановлена таблиця з написом «При ввімкненому верстаті не відкривати».

Правильне визначення площі дільниці визначає правильну організацію робочого місця згідно з науковою організацією праці. Завдяки цьому зменшується втомленість працюючих і зменшується можливість травматизму.

Для запобігання електротравм від контакту із струмопровідними елементами електроустаткування передбачено:

– ізоляція струмопровідних елементів відповідно із вимогами нормативів (опір основної ізоляції не менше 1 кОм на 1 В  напруги);

– використання захисних блокувань в електричних апаратах і установках (механічних і електричних), що забезпечує вимкнення напруги при відкриванні кожухів електроприводів верстата та при знятті огородження;

– використання засобів орієнтації – написи, таблички, попереджувальні знаки, різнокольорова ізоляція провідників окремих електросхем;

– підведення кабелів до верстата у трубах та у закритих конструкціях підлоги.

Для запобігання електротравматизму при переході напруги на нормально неструмопровідні елементи електроустаткування використовується захисне заземлення.

По закінченні роботи повинно бути вимкнене все електроустаткування, проведене прибирання відходів виробництва.

Разом з технічними, організаційними й іншими заходами, що стосуються збереження здоров'я й підвищення працездатності робітників, значна увага повинна приділятися медичним профілактичним заходам. До таких заходів відноситься:

 

  • медичні огляди;
  • раціональне й профілактичне харчування;
  • спеціальні вправи, самомасаж і психофізіологічне розвантаження.

 

В якості лікувально-профілактичних заходів передбачаємо попередній та періодичний (не рідше одного разу на рік) медогляди працівників цеху, заборону допуску до вібраційних робіт осіб, молодших 18 років та таких, що мають відповідні проти покази в стані здоров’я, лікувальну гімнастику та масаж рук.

 

  1. Забезпечення належних санітарно – гігієнічних умов праці

 

У цеху, де розміщено верстат, передбачено бокове природне освітлення та комбіноване штучне освітлення.

Природне освітлення представлено бічним двостороннім, що здійснюється через світлові прорізи в стінах. Таке виконання  забезпечує рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні і навколишніх предметах.

 Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, то для забезпечення відповідних вимог закону використовується суміщене освітлення поєднання штучного зі природнім

Нормативні значення коефіцієнт природної освітленості (КПО) визначаються ДБН В.2.5-28-2006 [13]. На дільниці, де буде встановлений верстат, найменша освітленість робочих поверхонь згідно вимогам ІV розряду зорової роботи (розпізнавання найменших розмірів об’єктів в межах 0,5...1,0 мм) при комбінованому існуючому освітленні знаходиться в межах 400 лк, що відповідає вимогам ДБН В.2.5-28-2006 [13].

З метою забезпечення безпеки праці робітника, що обслуговує роботу верстата, та згідно НПАОП 20.0-3.10-05 [14], верстатникам деревообробного верстата видають безкоштовно спецодяг. Норми забезпечення робітників спеціальним одягом та іншими засобами індивідуального захисту наведено в (табл. 4.1).

 

Таблиця 4.1 – Норми забезпечення робітників спеціальним одягом

 

Найменування спецодягу, спецвзуття та інших засобів захисту

Позначення захисних властивостей

Термін носіння (місяців)

Костюм бавовняний

Черевикі шкіряні

Рукавиці комбіновані

Окуляри захисні

Навушники протишумові

Ми, 3

Ми

Ми, 3

12

12

2

До зносу

До зносу

 

 

Основними заходами, які захищають працюючих від шкідливих дій шуму і вібрацій є установка верстата на віброопори. Допустимий рівень шуму в приміщеннях, в тому числі і цехах по ДСН 3.3.6.037-99 [15], становить 80 дБА. Порівняльна характеристика фактичних рівнів шуму, генерованих верстатом,  наведена в табл. 4.2

Таблиця 4.2  – Шумові характеристики основних виробничих приміщень і дільниць деревообробних підприємств

 

Параметри

Рівні звуку

дБА

Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Рівні звукового тиску, дБА

90

75

80

85

84

86

87

82

76

Санітарна норма

80

94

87

82

78

75

73

71

69

 

                          

Проаналізувавши шумові характеристики в цеху з нормами можна зробити висновок, що показники перевищують межі допустимих показників рівня звукового тиску, а тому для забезпечення комфортних умов роботи в цеху необхідно зменшити шум у джерелі виникнення наступними методами: вчасно змащувати рухомі вузли верстата, балансувати вузли які мають обертовий рух, проводити вчасну заміну підшипників, заміну зубчастих і ланцюгових передач клинопасовими, личкування корпусу шумопоглинаючими плівками, індивідуальний захист для робітника у вигляді шумозахисних навушників. За допомогою цих заходів досягнемо зменшення рівня звукового тиску.

Оскільки роботи, які виконуються на верстаті, належать до середньої категорії важкості II б, то згідно ДСН 3.3.6.042-99 [16] параметри мікроклімату повинні відповідати наступним санітарно гігієнічним вимогам (табл. 4.3).

При фрезуванні на верстаті утворюється стружка та деревний пил, що призводить до запиленості. За відсутності засобів захисту запиленість повітряного середовища в зоні дихання верстатника під час фрезерування не може перевищувати гранично допустиму концентрацію (ГДК) 6 мг/  згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [17]. Тому для відведення стружки та пилу з зони фрезування використовується аспіраційна система.

 

 

Таблиця 4.3. – Параметри мікроклімату

 

Період

року

Температура,

Відносна вологість

Швидкість руху, м/с

Оптимальна

допустима

Оптимальна

Допустима

Оптимальна

Допустима

Верхня границя

Нижня границя

на робочих місцях

постійний

непостійний

постійний

непостійний

Холодний

17-19

21

23

15

13

40-60

75

0.2

0.4

Теплий

20-22

27

29

15

15

40-60

70

(при 25 )

0.3

0.2-0.5

 

 

 

  1. Охорона навколишнього середовища

 

  1. Опис поводження з відходами на підприємстві

 

Законодавство України у сфері поводження з відходами регламентує роботи, які виконують спеціалісти підприємства − це інвентаризація, паспортизація, нормування відходів. Крім того, поводження з відходами – це аспект бухгалтерського і податкового обліків, зокрема багато небезпечних відходів є об’єктами для обчислення та сплати збору за розміщення відходів.

Для вирішення проблем, пов’язаних з відходами виробництва, слід організувати виконання низки робіт, зокрема:

  • інвентаризацію (виявлення і ідентифікацію) та паспортизацію відходів;
  • нормування утворення відходів;
  • взяття на облік об’єктів їх утворення (розроблення реєстрових карт об’єкта утворення відходу та ведення реєстрів);
  • утилізацію і видалення відходів;
  • організацію первинного обліку і поточного контролю над утворенням відходів і поводження з ними.

Ці роботи, що виконуються в межах чинних законодавчих і нормативних актів, є послідовними етапами, кожен з яких пов’язаний і обумовлений попереднім.

Належний облік відходів, обчислення відповідних зборів до бюджету, виконання вимог постанови кабінету міністрів України (ПКМУ) №2034 від 01.11.1999 р., якою затверджено «Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів», можуть бути налагоджені у разі запровадження на підприємстві системного підходу в питаннях щодо утворення відходів на підприємстві та поводження з ними (проведення інвентаризації та ідентифікації відходів виробництва і споживання, розробка паспортів відходів і реєстрових карт об’єкта утворення відходів, розрахунки нормативів утворення відходів, ведення журналів первинного обліку і поточний контроль за утворенням кожного виду відходів).

Для організації роботи на підприємстві щодо утворення відходів та поводження з ними може бути рекомендований такий схематичний план дій.

I Ідентифікація відходів за видами діяльності

ІІ. Ідентифікація відходів за класами небезпеки

ІІІ. Паспортизація відходів

ІV. Поводження з відходами

V. Первинний облік відходів

За погодження з управлінням охорони навколишнього природного середовища низку відходів підприємство може самостійно утилізувати власноруч (наприклад, деревні відходи), проте специфічні відходи (зокрема, акумулятори, люмінесцентні лампи, мастила, шини) повинні утилізовувати лише спеціалізовані підприємства, які мають на те відповідні дозволи.

Діяльність служб підприємства, пов’язана з реєстрацією і обліком утворення, переміщення, складування, передавання, утилізації тощо відходів підприємства є важливою складовою роботи з охорони навколишнього природного середовища, оскільки відходи підприємства здебільшого є потенційними забрудниками довкілля.

Робота щодо організації поводження з відходами на підприємстві повинна починатись ще на етапах проектування підприємства (наприклад, передбачення складських приміщень (майданчиків) для тимчасового зберігання відходів), виробничих процесів (наприклад, різновиди очікуваних відходів на етапах випуску готової продукції), організації життєдіяльності працівників тощо.

Далі, під час формування штатного розпису, слід передбачити, служби які займатимуться організаційно-методичною роботою із захисту довкілля.

Переглядів: 440 | Додав: RepGYRY | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar