Сучасний стан релігійних вірувань і конфесій в Україні.

З утвердженням національної незалежності та проголошенням держави Україна постало питання про визначення свободи світо­гляду і віросповідання, тобто надання громадянам України мож­ливості та права сповідувати будь-яку релігію або бути атеїстом.  Щоправда, атеїзм — це також своєрідна релігія.

Право свободи світогляду і віросповідання зафіксовано в міжна­родних документах, зокрема в "Хартії прав людини ", "Загальній дек­ларації прав людини ", що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948p., і продубльовано в міжнародному "Пакті про гро­мадянські та політичні права ", прийнятому 21-ю сесією Генераль­ної Асамблеї ООН 16 грудня 1966р., який набрав чинності 23 грудня 1976р. У ст. 18 Декларації і cm. 18 Пакта написано: "Кожна лю­дина має право на свободу думки, совісті й релігії, вона може приймати релігію за своїми переконаннями, вибором та здійсню­вати свободу сповідувати свою релігію або переконання публіч­ним чи приватним порядком та виконувати релігійні чи ритуальні обряди". У ст. 35 Конституції України, прийнятій на сесії Верхов­ної Ради України 28 червня 1996p., також зазначене право громадян на свободу світогляду і віросповідання. Ця стаття практично повто­рює статті міжнародних документів і не суперечить їм. Таким чи­ном, законодавство України в питанні прав людини відповідає міжнародним нормам.